Как можно написать этот твир другими словами
весна нікого не залишає байдужим. весни чекають як дива. і в пам'яті зазвичай залишаються найбільше ті події, які відбувалися навесні. розквіт природи після зимової сплячки, буйне цвітіння саді здається, що й у житті має щось статися, щось змінитися. тільки не для дівчинки, прикутої хворобою до ліжка.
все ожило, усе загомоніло —
зелений шум, веселая луна!
співало все, сміялось і бриніло,
а я лежала хвора й самотна.
ліричну героїню вірша лесі українки "давня весна" огорнули безрадісні думки. усім весна дарує радість і приносить подарунки. ось тільки їй не ніякого подарунка, забула весна про самотню хвору дівчинку. однак на те вона й весна, щоб будити не лише сплячу природу, а й силу духу у хворому тілі. в душі ліричної героїні прокинулися надія, радість від весняної днини і сподівання на одужання. вона зрозуміла, що і їй весна приготувала подарунок — можливо, ще більш знаковий, ніж іншим:
ні, не забула! у вікно до мене
заглянули від яблуні гілки,
замиготіло листячко зелене,
посипались білесенькі квітки.
леся українка з дитинства була сильною дівчинкою, здатною за сили волі подолати сумні думки, пов'язані з хворобою. а весна лише впоратися із сумним настроєм.
моя душа ніколи не забуде
того дарунку, що весна дала;
весни такої не було й не буде,
як та була, що за вікном цвіла.
все життя талановитої поетеси було справжнім подвигом у подоланні власної недуги, яскравим злетом до високості, прагненням до здійснення мрій:
хотіла б я піснею стати
у свою хвилину ясну,
щоб вільно по світі літати,
щоб вітер розносив луну.
вона навіть не підозрювала, що все її життя та її безсмертна поезія і справді стали піснею для україни, для українського народу.
