Объяснение:Романтизм является идейным и художественным направлением, которое возникло в американской и европейской культуре конца XVIII века — начале XIX века, в качестве реакции на эстетику классицизма. Вначале романтизм сложился в 1790 –тые годы в немецкой поэзии и философии, позже распространился во Франции, Англии, России и в других странах.
В искусстве романтизма новыми критериями стали повышенное внимание к неповторимым, индивидуальным чертам человека, свобода самовыражения, искренность, раскованность и естественность.
В живописи романтизма преобладали объемная пространственность, динамичность композиции, светотень и насыщенный колорит. Среди художников-романтиков выделяют Жерико, Тернера, Делакруа, Мартина и Фузели. Излюбленные мотивы – старинные руины и пейзажи.
В литературе романтики обратились к загадочному, таинственному, ужасному: сказкам и народным поверьям. Среди новых возникших литературных произведений были особенно популярны готические роман и старые романсы.
Коли ми на уроках історії вивчаємо Давню Грецію та Рим, або читаємо «Одіссею» та «Іліаду», ми намагаємося уявити, якими були люди, що жили в ті часи. Якою вона була, людина античності? Ті, хто дивився на гладиаторські бої та театральні вистави у амфітеатрах, міг почути Сократа, Платона чи Арістотеля? ті, хто брав участь в Олімпійських іграх - ще тих, античних?
Я вважаю, що люди як такі не дуже відрізнялися від нас. Всі вони чогось прагнули, любили один одного, виховували дітей, мріяли про краще життя. Суспільство в ті часи було не таке, як зараз, це так. Тоді було рабовладіння, тобто були вільні люди та раби. Давня Греція та Рим не були єдииними країнами, а було багато самостійних провінцій та міст-полісів. Відстані меж ними ускладнювали зв'язок: люди пересувалися щонайшвидше зі швидкістю коня. Це зараз ми можемо розмовляти з друзями з інших країн, а тоді про далекі країни розповідали легенди - мовляв, там люди з собачими головами живуть. а там ще хтосьтакий страшний або дивний. І люди в це вірили, бо перевірити не могли. Тобто знаний світ був тоді меншим за розміром. А ще люди вірили у багатьох богів, які поводилися як люди.
Але, незважаючи на все це, люди античності були схожі на нас, бо людина - завжди людина.
Объяснение:Романтизм является идейным и художественным направлением, которое возникло в американской и европейской культуре конца XVIII века — начале XIX века, в качестве реакции на эстетику классицизма. Вначале романтизм сложился в 1790 –тые годы в немецкой поэзии и философии, позже распространился во Франции, Англии, России и в других странах.
В искусстве романтизма новыми критериями стали повышенное внимание к неповторимым, индивидуальным чертам человека, свобода самовыражения, искренность, раскованность и естественность.
В живописи романтизма преобладали объемная пространственность, динамичность композиции, светотень и насыщенный колорит. Среди художников-романтиков выделяют Жерико, Тернера, Делакруа, Мартина и Фузели. Излюбленные мотивы – старинные руины и пейзажи.
В литературе романтики обратились к загадочному, таинственному, ужасному: сказкам и народным поверьям. Среди новых возникших литературных произведений были особенно популярны готические роман и старые романсы.
Главные черты романтизма в литературе:
-Полная свобода творчества
-Разнообразие жанров
-Личное, лирическое начало произведений
-Необыкновенные и фантастические события
-Перемещение героев в острые ситуации.
-Характер главных героев был ярким
Яка вона-людина античності?
Коли ми на уроках історії вивчаємо Давню Грецію та Рим, або читаємо «Одіссею» та «Іліаду», ми намагаємося уявити, якими були люди, що жили в ті часи. Якою вона була, людина античності? Ті, хто дивився на гладиаторські бої та театральні вистави у амфітеатрах, міг почути Сократа, Платона чи Арістотеля? ті, хто брав участь в Олімпійських іграх - ще тих, античних?
Я вважаю, що люди як такі не дуже відрізнялися від нас. Всі вони чогось прагнули, любили один одного, виховували дітей, мріяли про краще життя. Суспільство в ті часи було не таке, як зараз, це так. Тоді було рабовладіння, тобто були вільні люди та раби. Давня Греція та Рим не були єдииними країнами, а було багато самостійних провінцій та міст-полісів. Відстані меж ними ускладнювали зв'язок: люди пересувалися щонайшвидше зі швидкістю коня. Це зараз ми можемо розмовляти з друзями з інших країн, а тоді про далекі країни розповідали легенди - мовляв, там люди з собачими головами живуть. а там ще хтосьтакий страшний або дивний. І люди в це вірили, бо перевірити не могли. Тобто знаний світ був тоді меншим за розміром. А ще люди вірили у багатьох богів, які поводилися як люди.
Але, незважаючи на все це, люди античності були схожі на нас, бо людина - завжди людина.