Написать небольшое сочинение «Чему меня научил данный рассказ?» о рассказу "Конь с розовой гривой" (не менее 10 предложений)

План

•1)Автобиографичность рассказа.

•2) Кто является героем рассказа? Какая трагедия произошла в его жизни? Кем он воспитывается?

•3) О чём мечтает герой?

•4) Какие нравственные уроки освещаются в произведении? (с краткими примерами из текста, можно использовать цитирование (слова из текста))

•5) Актуален ли рассказ в нынешнее время?

•6) Вывод (Какой нравственный урок (из произведения) для ВАС самый значительный?)

Стихотворение « Аленушка » было написано Дмитрием Кедриным во время Великой Отечественной войны, когда Кедрин работал во фронтовой газете 6-й воздушной армии «Сокол Родины» . «Стойбище осеннего тумана» : в этой метафоре осенний холодный туман сравнивается с кочевниками, низина или долина реки, где клубится туман, — с местом, где кочевники остановились на ночлег. Если вдуматься в эту строку, постараться разглядеть созданную поэтом картину, то мы увидим, как клубится туман, образуя странные фигуры, похожие на головы коней, на фигуры людей в необычных одеждах, на кибитки, крытые войлоком. Там, в тумане, идет своя таинственная жизнь, но она не будет продолжаться бесконечно: выйдет солнце, осветит долину, и исчезнут клубящиеся фигуры, покинут свое ночное стойбище кочевники. Слово стойбище указывает нам на временность, тогда как существительное вотчина в следующей строке говорит о постоянстве: туман уйдет, а соловей останется, и его прекрасная песня, песня любви, будет безраздельно владеть русской землей. Стихотворение Кедрина совсем не похоже на описание картины Васнецова. Поэт обращает это стихотворение к образу «Родины неяркой» , сравнивает ее со «стойбищем осеннего тумана» , с «вотчиной ночного соловья» , с царевной Несмеяной. Кедрин говорит, что Родина не один раз подвергалась нападению, но «все вынесла» и снова поет песню Аленушки . Можно сделать вывод, что, глядя на картину Васнецова, поэт не представляет себе конкретную девушку, а видит в героине картины образ Родины. Стихотворение Д. Б. Кедрина нельзя считать словесным пересказом картины «Аленушка». Оно посвящено родной природе и Родине и было написано, вероятно, под впечатлением картины В. М. Васнецова. Стихотворение написано перекрестной рифмовкой, стихотворный размер-хорей. Художник по-своему осмысливает действительность, пропускает ее через себя. Дмитрий Кедрин выразил свои впечатления от картины Васнецова "Аленушка", передав в своем стихотворени любовь к родной земле.

Объяснение:

Образ Дон Кіхота в різних видах мистецтва

У музиці :

«Дон Кіхот» — симфонічна поема Ріхарда Штрауса (Op35), 1897;

«Дон-Кіхот», симфонічні гравюри, композитор Кара Караєв, 1960;

«Дон-Кіхот» — балет Людвіга Мінкуса;

«Дон-Кіхот»(Don Quixote) — Дана Інтернешнел (альбом «Maganuna»), 1996;

«Без страху і докору» — Таргани!, альбом «Maximum Happy I», 2013;

«Дон Кіхот», композитор невідомий, 1740;

«Дон Кіхот», композитор Й. Старцер, 1768;

«Весілля Гамаша», композитор Ф. Лефевр, 1801;

«Дон Кіхот», композитор А. Венюа, 1835;

«Дон Кіхот», композитор Цинк, 1837;

«Дон Кіхот» — балет Мінкуса, 1869;

«Портрет Дон Кіхота», композитор Р. Петрасси, 1947;

«Дон Кіхот» у 5 картинах, композитор Л. Шпис, 1949;

«Дон Кіхот», композитор Штребінгер, 1850;

«Дон Кіхот» у 5 сценах, Р. Герхард, 1950;

В кінематографі :

1903 — Дон Кiхот / Don Quichotte (Франція), режисери Люсьєн Нонг, Фернан Зекка;

1908 — Дон Кіхот / Don Quijote (Іспанія), режисери Narciso Cuyàs;

1909 — Дон Кіхот / Don Quichotte (Франція) (мультфільм), режисер Еміль Коль;

1909 — Дон Кіхот / Don Quixote (США);

1911 — Дон Кіхот / Don Chisciotte (Італія);

1911 — Пародія Дон-Кіхота / La parodia di Don Quichotte (Італія);

1913 — Дон Кіхот / Don Quichotte (Франція), режисер Камілл де Мортон, в гл. ролі Клод Гаррі;

1915 — Дон Кіхот / Don Quichotte (США), режисер Едвард Діллон, в головній ролі Девольф Хоппер ст.;

1923 — Дон Кіхот (Велика Британія), режисер Моріс Елвей, в головній ролі Джерролд Робертшо;

1926 — Дон Кіхот (Данія), режисер Лау Лауритцен;

1933 — Дон Кихот[de], режисер Георг Вільгельм Пабст, в гл. ролі Федір Шаляпін. Георг Вільгельм Пабст знімав один і той же фільм три рази, на трьох мовах: французькою, англійською та німецькою. Німецька версія фільму вважається втраченою;

1947 — Дон Кіхот із Ламанчі / Don Quijote de la Mancha (Іспанія), режисер Рафаель Хіль, Дон Кіхот — Рафаель Рівел, Санчо Панса — Хуан Кальво, Самсон Карраско — Фернандо Рей, Антонія — Сара Монтьель;

1957 — Дон Кіхот, реж. Григорій Козинцев, в гл. ролі Микола Черкасов;

1960 — Пригоди Дон Кіхота / Aventuras de Don Quijote (Іспанія), режисер Едуардо Гарсія Марото;

1961 — Театр молоді: Дон Кіхот / Théâtre de la jeunesse: Don Quichotte (Франція) (ТБ), режисери Марсель Кравенн, Луїс Гроспьер; Дон Кіхот — Мішель Ечеверрі, Санчо Панса — Мішель Галабрю, Андреа — Жак Динам, конюх — Крістіан Марен;

1961 — Дон Кіхот / Don Kihot (Югославія) (мультфільм), режисер Владо Крісті;

1962 — Дон Кіхот / Don Quixote (Фінляндія);

1964 — Дульсінея Тобосская / Dulcinea del Toboso (Франція, Іспанія, ФРН), режисер Карло Райм, Дон Кіхот — Джозеф Мейнард;

1969 — Дон Кіхот і Санчо Панса / Don Chisciotte e Sancho Panza (Італія), режисер Джованні Грімальді, Дон Кіхот — Чиччо Інграссія, Санчо Панса — Франко Франки;

1970 — Лицар Дон Кіхот / Don Quijote es armado caballero (Іспанія) (мультфільм), режисери Амаро Карретеро, Вінсент Родрігес;

1971 — Дон Кіхот і Санчо Панса / Don Kihot i Sanco Pansa (Югославія) (ТБ), режисер Здравко Шотра, сценаристи Михайло Булгаков, Мігель де Сервантес, Дон Кіхот — Володимир Попович, Санчо Панса — Предраг Лакович;

1984 — Історія однієї ляльки, мультфільм режисера Бориса Аблиніна. В його основу покладено справжній факт — створення ув'язненими концтабору Освенцим ляльки Дон Кіхота;

1992 —Дон Кіхот Орсона Уеллса / Don Quijote de Orson Welles (США, Італія, Іспанія), режисер Орсон Уеллс, Дон Кіхот — Франсиско Регейро, оповідач — Фернандо Рей;

1992 — Балаганчик Маес Педро / El retablo de Maese Pedro (ТБ) — фільм-опера за мотивами роману Сервантеса, композитор Мануель де Фалья, режисер Ларрі Вайнштейн, Дон Кіхот — хустина Діас;

1994 —Людина з Ламанчі / Der Mann von La Mancha (Австрія), режисер Félix Breisach, Дон Кіхот — Карл Меркац;

1994 —Дон Кіхот і Дон Жуан (Росія), телеспектакль за п'єсою Рене ескудо, режисер Олександр Глобине;

1997 — Дон Кіхот повертається (Росія, Болгарія), режисер і в гл. ролі: Василь Ліванов;

2000 — Останній лицар / Don Quixote, США, (ТВ), режисер Пітер Йетс, Дон Кіхот — Джон Літгоу, Санчо Панса — Боб Хоскінс, герцогиня — Ізабелла Росселліні, герцог — Ламбер Вільсон, Дульсінея — Ванесса Вільямс, Антонія — Амелія Уорнер. Сансон Карраско — Джеймс Пьюрфой, молода леді — Рут Шин;

2000 — Дон Кіхот / Don Quichotte (Франція) (ТБ) (фільм-опера), режисер Франсуа Рассіллон, Дон Кіхот — Самюель Рамі;

2000 —Анімований епос: Дон Кіхот / Animated Epics: Don Quixote (Велика Британія) (ТБ) (мультфільм);

2002 — Дон Кіхот / El caballero Don Quijote (Іспанія), режисер Мануель Гутьєррес Арагон. Дон Кіхот — Хуан Луїс Гальярдо.