Главные герои -молодые 16-летние девушки и парни. Автор в книге показывает, что может случиться с современной молодёжью. Главные герои: Зойка Смирнова, Костя, Глазастая, Ромашка,Каланча. Костя - эгоист, думает только о себе, не принимает ничьего мнения, кроме своего собственного, к чувствам и мыслям других людей он относится с презрением. Угоняет автомобиль, сбивает человека.Когда он понимает, что понесет наказание, в нем появляется злоба, он не хочет отвечать за свой проступок. Только в тюрьме он осознает, что самое главное для человека – любовь родных людей, и прощает их.Он смог понять, что главное для человека – несмотря ни на что, сохранять в себе мужество и веру в себя и ближних; что жить следует не для себя, а для других.
Книжка про дівчинку, яка гралася в радість, мала шалений успіх у читачів. Мільйони дітлахів і дорослих мріяли мати її у своїй бібліотеці. Обійшовши Америку, книжка рушила до Європи, де також знайшла чимало друзів.
Незабаром повість було екранізовано, поставлено на сцені, почали з’являтися переклади іншими мовами. Уже до 1920 року книга перевидавалася 47 разів! По всій Америці створювалися «Клуби Поліанни» (і не тільки для дітей, кілька таких клубів були створені навіть в американських тюрмах), члени яких змагалися між собою в умінні грати в радість. Знаменита актриса німого кіно Мері Пікфорд заплатила Портер астрономічну в ті часи суму за право на екранізацію повісті.
Незабаром повість було екранізовано, поставлено на сцені, почали з’являтися переклади іншими мовами. Уже до 1920 року книга перевидавалася 47 разів! По всій Америці створювалися «Клуби Поліанни» (і не тільки для дітей, кілька таких клубів були створені навіть в американських тюрмах), члени яких змагалися між собою в умінні грати в радість. Знаменита актриса німого кіно Мері Пікфорд заплатила Портер астрономічну в ті часи суму за право на екранізацію повісті.