Питання до комедії «Сон»
Для чого поет страшні реалії тогочасного життя відтворив у сні? Про яке життя мріяв митець? Яким чином на початку твору характеризуються різні долі людей, їх характери, вчинки, поведінка? Чому Тарас Григорович вважав, що немає Господа? За що у творі висміюються ті, хто «отечество любить»? Чому край у творі названо неприязним, Україна — «безталанна вдово»? У чому поет вбачає красу рідної землі? З приводу чого у ліричного героя виникає душевний неспокій, милуючись Україною? Від чого жахається герой, коли бачить соціальну несправедливість, яка панує на землі? З яким питанням звертається поет до Бога? Про що воно свідчить? Які «всі лиха, всі зла» мав на увазі Т. Шевченко? Яким, на перший погляд, здався поету Сибір? Хто були його невидимими мешканцями? У чому полягала непосильна праця каторжників? ( Як поет називає царя і одночасно його характеризує Як сновидець описує солдатчину у місті? Чому москалі кайданами окуті? Чим ліричний герой здивував земляка біля царських палат? За що «каламар» вимагав від сновидця гроші? Про що це свідчить? Чому, на думку поета, царські палати — це рай? Хто такі блюдолизи? Як письменник їх характеризує у творі? Якими у поемі зображені цар і цариця? Над чим сміється письменник, характеризуючи панів? Що є гумористично-саркастичним у їх поведінці і ставленні до царя?) Про що свідчить поведінка самодержавця до підлеглих? У чому виявилося ставлення поета до Петра І і Катерини? За що він їх таврує? З приводу чого сумує Т. Шевченко над долею України? У чому поет звинувачує Петра? Яким у творі зображено повсякденне важке життя кріпаків, муштрованих солдат? Що висміює Т. Шевченко на прикладі діяльності чиновників? У чому вбачає поет зневажливе ставлення до рідної мови, а значить до народу, його культурної спадщини? Яким чином у творі висміюється цар та його старшина? Від чого ліричний герой прокинувся зі сну? Чому сон для оповідача — це чудне диво? Як Т. Шевченко в поемі таврує самодержавство?
суд пила́та — описаний у євангелії суд римського прокуратора юдеї понтія пилата над ісусом христом. суд пилата входить до страстей христових.
через те що первосвященики і начальники єврейські засудили ісуса хритса на смерть і самі не могли виконати свого вироку, вони його до правителя країни (ігемона або претора) в юдеї. тоді римським правителем був понтій пилат. була пасха і пилат приїхав на її святкування у єрусалим і жив неподалік від храму, в преторії, тобто у будинку головного судді, претора. перед преторієм був викладений кам'яний майданчик, який називався ліфострон, а по єврейськи гаввафа
рано-вранці, тієї ж п'ятниці, первосвященики і начальники юдейські зв'язаного ісуса христа на суд до пилата, щоб він затвердив смертний вирок. та самі не пішли в преторію, щоб не осквернитися перед пасхою, тому що увійдуть у дім язичника.
пилат вийшов до них і, побачивши членів синедріону, запитав їх: «у чому ви звинувачуєте чоловіка цього? » вони відповідали: «якби він не був злочинець, ми не видали б його тобі». пилат сказав їм: «візьміть його ви, і за законом вашим судіть його». вони ж сказали йому: «нам не дозволено віддавати на смерть нікого». і почали звинувачувати спасителя, кажучи: «він розбещує народ і забороняє давати податок кесареві, називаючи себе христом царем». пилат запитав ісуса христа: «ти цар юдейський? » ісус христос відповів: «ти кажеш». коли ж первосвященики і старійшини звинувачували спасителя, він не відповідав. пилат сказав йому: «чи не чуєш, скільки свідчать проти тебе? » але й на це спаситель нічого не відповів, так що пилат був здивований. потім пилат увійшов у преторію і, покликавши ісуса, знову запитав його: «чи не ти цар юдейський? » ісус христос сказав йому: «чи від себе ти говориш це, чи інші сказали тобі про мене? » (тобто: чи сам ти так думаєш, чи ні? ) «хіба я юдей? — відповів пилат. — твій народ і первосвященики видали тебе мені; що ти зробив? » ісус христос сказав: «царство моє не від світу цього: якби від світу цього було моє царство, то слуги (піддані) мої змагалися б за мене, щоб я не був виданий юдеям; але нині царство моє не звідси». «отже, ти цар? » — запитав пилат. ісус христос відповів: «ти говориш, що я цар. я для того народився і для того прийшов у світ, щоб засвідчити істину; кожен, хто від істини, слухається голосу мого».
з цих слів пилат побачив, що перед ним стоїть проповідник істини, вчитель народу, а не бунтівник, який іде влади римлян. пилат сказав йому: «що є істина? » і, не чекаючи відповіді, вийшов до юдеїв на ліфостротон й оголосив: «я ніякої провини не знаходжу в ньому». первосвященики і старійшини уперто наполягали на своєму, кажучи, що він підбурює народ, навчаючи по всій юдеї, починаючи з галилеї.
пилат, почувши про галилею, запитав: «хіба він галилеянин? » і довідавшись, що ісус христос з галилеї, він повелів відвести його на суд до галилейського царя ірода, який, з нагоди пасхи, був також в єрусалимі. пилат розумів що ісус ні в чому не винний і йог безпідставно звинувачують, тому він був би радий відійти від цього неприємноНе причинять другим вреда, обиды.
Отвечать за свои поступки, слова.
Не бояться просить прощения, прощать.
Каждый человек ответственен за свои поступки и слова.
«Филька нехотя встал, вышел за калитку. Конь переступил с ноги на ногу и
потянулся к хлебу. "Да ну тебя! Дьявол! " - крикнул Филька и наотмашь ударил
коня по губам. Конь отшатнулся, замотал головой, а Филька закинул хлеб далеко
в рыхлый снег и закричал:
- На вас не напасёшься, на христорадников! Вон твой хлеб! Иди копай его
мордой из-под снега! Иди копай! »
В жизни и добро, и зло не уходит в никуда, все когда-то возвращается бумерангом.
Последствия Филькиного поступка:
1.Слеза скатилась у коня из глаз.
2.В природе: засвистел ветер. Мело и хлестало, ревела, обезумев, метель, ломались скворечни, небо зазеленело, как лед, звезды примерзли к небу.
3.На людях: замерзли колодцы, мельница не могла работать.
Отчего же стрясся тот мороз? - спросил Филька.
Но оказывается, это был не единственный случай в Бережках. Сто лет тому назад случился там такой же лютый мороз.
«Шёл через нашу деревню старый
солдат, попросил в избе хлеба, а хозяин, злой мужик, заспанный, крикливый,
возьми и дай одну только чёрствую корку. И то не дал в руки, а швырнул на пол
и говорит: «Вот тебе! Жуй!» .
Филька понял, что он злой и жестокий человек: «Филька, плача, рассказал Панкрату, как он обидел раненого коня и как из-за этого упал на деревню мороз» .
«На реке был слышен частый стук ломов. Трещали костры. Ребята и старики работали с самого рассвета, скалывали лёд у мельницы. И никто сгоряча не заметил, что после полудня небо затянулось низкими облаками и задул по седым ивам ровный и тёплый ветер. А когда заметили, что переменилась погода, ветки ив уже оттаяли, и весело, гулко зашумела за рекой мокрая берёзовая роща. В воздухе запахло весной, навозом» .
Народная мудрость давно предупреждает нас о последствиях таких поступков. У нас много пословиц:
Как аукнется, так и откликнется.
Каков привет, таков и ответ.
Люби ближнего своего (из заповедей Божьих) .
Поступай по отношению к другим так, как ты желал бы, чтобы поступили с тобой.
(Это золотое правило нравственности) .
Умение прощать – свойство сильных. Слабые никогда не прощают.
Нет ничего отважнее, чем победа над собой