Найкраща мама у світі! Мама Мумі-троля — втілення доброти, ніжності, турботи. Завжди готова прийняти нову «порцію» друзів улюбленого сина, нагодувати, приголубити й покласти спати всю цю ораву. Вона завжди із сумкою. Що в сумці? Нічого особливого. Просто речі, які можуть терміново знадобитися. Наприклад, сухі панчохи, карамельки, ліки від шлунка… Мумі-мама була принесена морем просто в обійми Мумі-тата.
Мумі-тато
Народився за найнезвичайнішого розташування зірок і залишений у Будинку підкидьок Гемулихи. Замолоду багато подорожував, сам збудував Мумі-будинок. Він також найвідоміший письменник у Долині Мумі та на її околицях. Талановитий, вірний своїм уподобанням, дружбі, здатний на екстравагантні витівки, заохочує все незвичайне у своєму оточенні.
Чмих (Крихітне Звірятко)
Трошки жадібний, любить скиглити. Небайдужий до всього яскравого і солодкого. Знайшов незвичайний грот (правда, не зовсім сам). Син Вертя та Підливки.
Нюхмумрик
Той, хто навесні будить Мумі-дім. Кожне літо проводить у Мумі-домі, а восени іде в далекі краї. Знайомий з усіма тваринами і птахами. Вірний друг Мумі-троля, невтомний шукач пригод. У ньому вирує кров романтика і поета. Любить викурити люльку і пограти на губній гармошці. Не любить таблички з заборонами, будинки і сторожа парку. Син Мюмлі та Потішника.
Хропусь
Зовні схожий на Мумі-троля, але, як і всі хропусі, змінює свій колір залежно від настрою. Має перуку, подібну до перуки Ісаака Ньютона. Любить наводити порядок і проводити різноманітні збори. Дуже серйозний тип. Але все ж таки не розуміє, навіщо на світі існують сестри.
Хропся
Сестричка Хропуся. Кокетлива модниця: має шовковистий чубчик і золотий браслетик на ніжці. Любить прикраси і проводити багато часу перед люстерком. Може бути напрочуд серйозною.
Предок Мумі-троля
Дуже старенький. Живе у печі. Має слабкість до розшитих бісером шнурочків для пічної в'юшки.
Чупсля і Трясля
Дві маленькі вертляві подружки з великою валізою. Розмовляють не дуже зрозумілою мовою. Милі, але безтямкі. Обожнюють молоко і вміст своєї валізи.
Вітрогонка
Досить загадкова панночка. Трошечки чарівниця. Живе у купальні в оточенні мишок-невидимок. Початок весни святкує грою на шарманці.
Мало кому известно, что в основу повести "Дубровский" положены реальные события. Романтический образ героя-беглеца был списан с литовского (белорусского) шляхтича Островского, неправедно разоренного коварным соседом-помещиком. Беглеца долго искали, и как сложилась его дальнейшая судьба - неведомо. Рискнем предположить, что даже Пушкин пребывал в неведении, что в конце концов стало с реальным Островским-Дубровским. Ведь в одном из вариантов повести поэт намеревался благополучно женить своего героя на Маше Троекуровой, «наградить» молодую чету ребенком, перевезти их в Москву. Продолжать же семейную идиллию в мире и согласии помешал донос форейтора – бывшего члена шайки Дубровского. У Пушкина же повесть заканчивается такими словами: «…грозные посещения, пожары и грабежи прекратились, дороги стали свободны. По другим известиям узнали, что Дубровский скрылся за границу»Пушкин в октябре 1832 года начал работу над повестью и закончил ее первые две части к январю 1833 года. «История Пугачева», а затем «Капитанская дочка» надолго отвлекли автора и помешали ему закончить «Дубровского». Повесть долго оставалась незаконченной и была напечатана только в 1841 году.
Мумі-мама
Найкраща мама у світі! Мама Мумі-троля — втілення доброти, ніжності, турботи. Завжди готова прийняти нову «порцію» друзів улюбленого сина, нагодувати, приголубити й покласти спати всю цю ораву. Вона завжди із сумкою. Що в сумці? Нічого особливого. Просто речі, які можуть терміново знадобитися. Наприклад, сухі панчохи, карамельки, ліки від шлунка… Мумі-мама була принесена морем просто в обійми Мумі-тата.
Мумі-тато
Народився за найнезвичайнішого розташування зірок і залишений у Будинку підкидьок Гемулихи. Замолоду багато подорожував, сам збудував Мумі-будинок. Він також найвідоміший письменник у Долині Мумі та на її околицях. Талановитий, вірний своїм уподобанням, дружбі, здатний на екстравагантні витівки, заохочує все незвичайне у своєму оточенні.
Чмих (Крихітне Звірятко)
Трошки жадібний, любить скиглити. Небайдужий до всього яскравого і солодкого. Знайшов незвичайний грот (правда, не зовсім сам). Син Вертя та Підливки.
Нюхмумрик
Той, хто навесні будить Мумі-дім. Кожне літо проводить у Мумі-домі, а восени іде в далекі краї. Знайомий з усіма тваринами і птахами. Вірний друг Мумі-троля, невтомний шукач пригод. У ньому вирує кров романтика і поета. Любить викурити люльку і пограти на губній гармошці. Не любить таблички з заборонами, будинки і сторожа парку. Син Мюмлі та Потішника.
Хропусь
Зовні схожий на Мумі-троля, але, як і всі хропусі, змінює свій колір залежно від настрою. Має перуку, подібну до перуки Ісаака Ньютона. Любить наводити порядок і проводити різноманітні збори. Дуже серйозний тип. Але все ж таки не розуміє, навіщо на світі існують сестри.
Хропся
Сестричка Хропуся. Кокетлива модниця: має шовковистий чубчик і золотий браслетик на ніжці. Любить прикраси і проводити багато часу перед люстерком. Може бути напрочуд серйозною.
Предок Мумі-троля
Дуже старенький. Живе у печі. Має слабкість до розшитих бісером шнурочків для пічної в'юшки.
Чупсля і Трясля
Дві маленькі вертляві подружки з великою валізою. Розмовляють не дуже зрозумілою мовою. Милі, але безтямкі. Обожнюють молоко і вміст своєї валізи.
Вітрогонка
Досить загадкова панночка. Трошечки чарівниця. Живе у купальні в оточенні мишок-невидимок. Початок весни святкує грою на шарманці.
Беглеца долго искали, и как сложилась его дальнейшая судьба - неведомо. Рискнем предположить, что даже Пушкин пребывал в неведении, что в конце концов стало с реальным Островским-Дубровским. Ведь в одном из вариантов повести поэт намеревался благополучно женить своего героя на Маше Троекуровой, «наградить» молодую чету ребенком, перевезти их в Москву. Продолжать же семейную идиллию в мире и согласии помешал донос форейтора – бывшего члена шайки Дубровского.
У Пушкина же повесть заканчивается такими словами: «…грозные посещения, пожары и грабежи прекратились, дороги стали свободны. По другим известиям узнали, что Дубровский скрылся за границу»Пушкин в октябре 1832 года начал работу над повестью и закончил ее первые две части к январю 1833 года. «История Пугачева», а затем «Капитанская дочка» надолго отвлекли автора и помешали ему закончить «Дубровского». Повесть долго оставалась незаконченной и была напечатана только в 1841 году.