Рассказ "Кавказский пленник". Сравнительна характеристика Жилина и Костылина, составляем таблицу. Три колонки. В первой колонке вопросы, во второй Жилин, третья-Костылин. Вопросы для первой колонки:
1)Внешность
2)Смысл фамилии , ( чем говорит фамилия, как характеризует героев.)
3) Отношение к лошади
4)Поведение в плену
5)Мнение татар о пленниках
6)Черты характера.
Про каждого пишем в своей колонке..
Характерними для німецького романтизму, практично майже виключно «німецькими» жанрами стали, фантастична повість або казка, іронічна комедія, фрагмент, особливий романтичний роман і, зокрема «роман про художника».
У їх мистецькій програмі чи не переважне значення одержав роман. Август Шлегель у берлінських читаннях говорив: «Роман буде трактовано не як всього лише останнім словом або відродження в сучасній поезії, але як щось у ній провідне. Цей рід її, який може представляти її в якості цілого ». Це означає, що роман, будучи окремим жанром, проте ж, проникає в усі явища літературного життя. Коли Ф. Шлегель у «Листі про роман» каже: «Роман - це романтична книга», він має на увазі не стільки роман як жанр, скільки сукупність великих створінь світової словесності. Він мислить собі роман «не інакше, як поєднання розповіді, пісні та інших форм». У романах німецьких романтиків розповідь дійсно часто переривається вставними історіями, віршами, піснями. Можна згадати «Генріха фон Офтердінген» Новаліса (казка про Атлантиду, казка Клінгзора та ін), «Мандри Франца Штернбальда» Тіка і навіть «З життя одного нероби» Ейхендорфа. Тобто і в теорії і на практиці мова йде про повне змішанні жанрових нормативів. К. Г. Ханмурзаев бачить в цьому змішанні прагнення письменників-романтиків «до універсального, цілісного охоплення життя людства».
Автор детально проанализировал "экономическую строфу" первой главы романа "Евгений Онегин" и показал, что в ней Пушкину удалось передать всю политэкономическую сущность экономической теории А. Смита. Уместно процитировать политэкономические строки указанной строфы:
... читал Адама Смита
И был глубокий эконом,
То есть умел судить о том,
Как государство богатеет,
И чем живет, и почему
Не нужно золота ему,
Когда простой продукт имеет.
Отец понять его не мог
И земли отдавал в залог.
Пушкин правильно отразил сущность экономической теории Смита: рост и развитие экономического благосостояния человеческого общества зависят не от денег и торговли, а от материально-вещественного богатства - реальных товаров народного потребления (материальных благ) , произведенных в процессе производства. И герой романа как "глубокий эконом" четко понимал экономические преимущества, основанные на производительном труде рабочих, занятых в сфере материального производства, организованного по принципу разделения труда и освященного экономической свободой товаропроизводителей. Онегин предстает как молодой хозяин, новатор, приверженец постулатов теории рыночной экономики и свободной конкуренции. И Пушкин обращает внимание читателя на новаторский подход Онегина в сравнении с отсталыми методами феодального хозяйствования старого дворянина отца следующими строчками:
Отец понять его не мог
И земли отдавал в залог.
Более того, молодой Онегин, становясь земельным собственником начал хозяйствовать по-новому:
Ярем он барщины старинной
Оброком легким заменил;
И раб судьбу благословил.. .
В главе "Пушкинская смитиана" автор показал гениальное отражение трех добродетелей - расчет, умеренность и трудолюбие