составить краткий анализ стиха тучи с ожерёба Есенин Вот стих:
Тучи с ожереба
Ржут, как сто кобыл.
Плещет надо мною
Пламя красных крыл.
Небо словно вымя,
Звезды как сосцы.
Пухнет божье имя
В животе овцы.
Верю: завтра рано,
Чуть забрезжит свет,
Новый под туманом
Вспыхнет Назарет.
цикл: «веснянки» жанр: ліричний вірш мотив: праці віршовий розмір: 5-стопний хорей. тема: зображення звернення ліричного героя до матінки землі з проханням дати йому сил і натхнення, щоб трудитися. ідея: возвеличення прагнення працювати на благо своєї землі. головна думка: «силу рукам дай, щоб пута ламати, ясність думкам — в серце кривди влучать, дай працювать, працювать, працювати, в праці сконать! » художні засоби: епітети – всеплодющая мати; кров безграничная. метафори – дай теплоти, що розширює груди; дай і огню, щоб ним слово налити. звертання – земле, моя всеплодющая мати. риторичний оклик – вічну дай страгть! у вірші «земле моя, всеплодющая мати» і. франко пише про свій кровний зв’язок із народом. нестерпно боляче було дивитися йому на знедолених, темних, безправних людей, не вистачало сил у нерівній боротьбі. тому він звертається до матінки-землі із синівським проханням: земле моя, всеплодющая мати, сили, що в твоїй живе глибині, краплю, щоб в бою сильніше стояти, дай і мені!
ответ:
ах! я хотел бы быть в степях
один с ружьем неотразимым,
с гнедым конем неутомимым
и с серым псом при стременах.
куда ни взглянешь, нет селенья,
молчат безбрежные поля,
и так, как в первый день творенья,
цветет свободная земля.
там не просек ее межами
людей бессмысленный закон;
людей безумными
там божий мир не искажен;
но смертных ждет святая доля:
труды, здоровие, покой,
беспечный мир, восторг живой,
степей кочующая воля.
ах! для чего ж я не в степях
один с ружьем неотразимым,
с гнедым конем неутомимым
и с серым псом при стременах?
объяснение: