Доведіть тезами, що образ юлька ващука на початку повісті є неоднозначнм. у яких епізодах він справжній а коли фальшивий.Шпага Славка Беркути.Нина Бічуя.

   Назва літературного твору: «Дівчинка»
   Автор: І. Павлюк.
   Рік створення: 2006.
   Вид: лірика (філософська). 
   Тема: зображенняя дівчинки, у якої на серці туга.
   Ідея: світ змушує дітей не по-дитячому сприймати проблеми.
Художні засоби:
   Уособлення: розчарована осінь.
   Епітети: дівчинка боса, розчарована осінь.
   Цей художній ліричний твір - маленька розповідь про дівчинку, душу якої сколихнули туга, сум та жаль. Про те, чого стосується її тривога, читач може лише здогадуватись. Вона сумує та плаче за «всіх». Дівчинка постає співчутливою, відповідальною.

 

«Березень» М. Стельмах ідейно-художній аналізПалка та щира любов М. Стельмаха до Батьківщини відбилася в його творчості. З натхненням описує він красу рідної природи. Боротьба весни з зимою особливо приваблює поета. Читача зачаровують незвичайні образи, що виникають в уяві письменника: Гаї спинились над водою І тихо входять в клекіт рік, І хмелем бродить під корою В березах чистий, свіжий сік. Природа здається М. Стельмаху живою істотою. Земля, хмільна і запашна, піднімає буйні трави. Мені особливо подобається, що хмари ввижаються поету лебедями, «які із ополонок воду п’ють». Цей образ вражає поетичністю і красою. М. Стельмах, надзвичайно чутливий до відтінків і настроїв навколишнього середовища, сповнений радістю у ці дні відродження природи: В ці дні бажання світ щасливий Черпнути відрами до дна… Усі свої сили поет прагне віддати праці на рідній землі: «сміло сіяти на ниви багатство ярого зерна». У душі Михайло Стельмах не просто споглядач, який з захопленням дивиться на прекрасну природу рідного краю, а трудівник-землероб. Мене зачаровує неординарність сприйняття письменником української землі, а також синівська любов і пошана до неї.