6 клас. Мова.docx
Любисток
З'явився любисток у нашому краю дуже давно. Розкішне зелене листя,
приємний запах зробили цю рослину улюбленою в народі. З нею пов'язане
повір'я, що можна цим зіллям причарувати когось. Тому любисток має ще й
кілька народних назв: любчик, любець, приворотне зілля. Він оспіваний у
піснях про нещасливе кохання. У багатьох районах України любисток
шанують як оберіг садиби, чаклунське зілля.
Любисток використовують для приготування народних ліків від
головного болю. Здавна українські дівчата мили любистком голову, щоб
волосся було гарним, щоб не боліла голова.
Деякі народи Кавказу споживають любисток як приправу до м'ясних
страв.
Любисток охоче живе на різних грунтах, любить вологу. Та найчастіше
його садять у квітниках.
знайти займенники
​

Был у меня один случай,произошёл он относительно недавно.Мы с моими школьными друзьями решили прогулять урок.Нас было трое:я,Миша и Федя.Все мы учились не очень хорошо.
Настал урок,мы свинтили подальше,от того места где проводился урок.Идея была плохая и это было понятно сразу после того,как нас заметил директор.Директор был не в восторге от этого и повёл нас к себе в кабинет.У нас проскользнула идея убежать.Но мы решили не рисковать,или было бы только хуже.Но и без этого нам досталось по полной программе.Сначала нас публично отругали,потом вызывали родителей.
С этого момента мы даже учиться стали лучше и больше не прогуливаем.

П — [п'] — приголосний, парний глухий, парний м'якийе — [і] — голосний, ненаголошенийр — [р'] — приголосний, непарний дзвінкий, сонорний, парний м'якийе — [і] — голосний, ненаголошенийв — [в] — приголосний, парний дзвінкий, парний твердийпро — [а] — голосний, ненаголошенийр — [р] — приголосний, непарний дзвінкий, сонорний, парний твердийа — [а] — голосний, ударнийч — [ч'] — приголосний, непарний глухий, непарний м'який шиплячийі — [і] — голосний, ненаголошенийв — [в] — приголосний, парний дзвінкий, парний твердийа — [а] — голосний, ненаголошенийе — [й'] — приголосний, непарний дзвінкий, сонорний, непарний м'який[і] — голосний, ненаголошенийт — [ц:] — приголосний, непарний глухий, непарний твердийз — не утворює звуку в даному словія — [а] — голосний, ненаголошений
У слові 16 літер і 16 звуків.