Прочитай вірш і порахуй прислівники:

Всю ніч квітка питала квітку:

- Що ж це робиться, поясни?

Вчора було ще влітку,

А сьогогдні вже восени!​

1. "Грицю, Грицю, до роботи!"
2. "Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже! Сватай мене, козаченьку, люблю тебе дуже!"
3. "Як тебе не любити, Києве мій!"
4. "Ой ти, дівчино, з горіха зерня, чом твоє серденько - колюче терня?"
5. "О ні! Являйся, зіронько, мені! Хоч в сні!"
6. "Ой, зійди, зійди, ти зіронько вечірняя! Ой, вийди, вийди, дівчинонько моя вірная!"
7. Їхав козак за Дунай, сказав: "Дівчино, прощай! Ти, конику вороненький, неси та гуляй!"
8. "Ой, не світи, місяченьку, не світи нікому, тільки світи миленькому, як іде додому"
9. "Галю ж мою, Галю, дай води напиться, ти така хороша - дай хоч подивиться"
10. "Юначе! Хай буде для неї твій сміх, і сльози, і все до загину"

Україна – це моя батьківщина, з нею поєднане моє життя.   По-перше, тут народився, виріс та пішов до школи. По-друге, це край моєї рідної оселі. Адже тут живе моя родина, друзі, знайомі – усі вони дорогі моєму серцю люди. По-третє, гарні традиції захоплюють мене. Їх шаную та люблю. По-четверте, з Україною тісно пов’язана моя рідна мова, яку я вивчаю. По-п’яте задушевна українська пісня не може залишити нікого байдужим.   Україна багато значить для мене, школяра.
 Україна - це країна в якій я народилась . Я навіть не уявляю свє життя без своєї Батьківини . Я часто задую про її  ліси , о вкривають велику частину країни . Безкрайні степи та луи завжи мене манять до себе. І звичайно жовттоволосі колоски ,я так полюбляю їх зривати.