Ть мені переробити текст щоб зміст тексту зберігся
людина — це унікальна істота, яка є не просто творінням вищого розуму, не просто відображенням божої мудрості, могутності, творчого потенціалу. людина, з погляду християнства, є особою, яка має власний розум, власну волю, власні почуття.
людина безсмертна не лише в релігійному розумінні, але й у своїх ділах. усе, що кожен з нас зробить, матиме свій слід у майбутньому. найзагальніше покликання кожної людини — жити. і жити гідно. часто ми відволікаємося на дрібні і скороминущі речі, а це принижує людину, робить її життя примітивним і нецікавим.
крім основного призначення, кожен має особисте покликання. бог кожного з нас любить і наділяє тим чи іншим талантом, якоюсь характерною властивістю, яку людина може розвинути або змарнувати. навіть якщо ми не відчуваємо в собі здібностей до мистецтва, науки чи спорту, то можемо розвивати щедрість, терпимість, порядність та інші чесноти, яких нам часто бракує в житті. для кожного важливим є вміння поводитися в буденних ситуаціях. часто людина грішить тим, що будує величезні плани, мріє про високе життя, але не вміє бути уважною до щоденних потреб рідних. цінність життя людини повинна вимірюватися кількістю добра і любові, вкладених нею у кожну, хай і невеличку справу. люди мають жити в дружбі, злагоді, один одному. а тільки тоді буде шляхетною, коли вона є безкорисливою. ми живемо в суспільстві, серед інших людей, і постійно відчуваємо на собі їхню опіку та внутрішню погребу якогось ставлення до них. вже самою природою передбачено, що сильніший повинен піклуватися про слабшого. і, власне, сила сильного полягає в тому, наскільки він використовує її для служіння іншим. батьки не просто виховують дітей, забезпечують їжею, одягом, відсилають до школи; вони люблять їх і піклуються про них.
кожну хвилину свого життя потрібно пам’ятати, що ми — діти божі. тому треба навчитись прощати, жити в спільноті: потішати самотніх, давати потребуючим. ми маємо творити добро і боротись зі злом. і якщо деколи відступаємо від цього, то завжди можемо виправитись, бо знаємо, що бог нас очікує з любов’ю і прощенням (3 посібника; 315
Людина — це унікальна істота, вона є особою, яка має власний розум, власну волю, власні почуття.
Людина безсмертна у своїх ділах. Усе, що кожен з нас зробить, матиме свій слід у майбутньому. Покликання кожної людини — жити гідно. Часто ми відволікаємося на дрібні і скороминущі речі, а це принижує людину, робить її життя примітивним і нецікавим.
Кожен має особисте покликання. Кожного наділено тим чи іншим талантом, якоюсь характерною властивістю, яку людина може розвинути або змарнувати. Навіть якщо ми не маємо здібностей до мистецтва, науки чи спорту, то можемо розвивати щедрість, терпимість, порядність та інші чесноти. Часто людина будує величезні плани, мріє про високе життя, але не вміє бути уважною до щоденних потреб рідних. Люди мають жити в дружбі, злагоді, допомагати один одному. А до має бути безкорисливою. Сильніший повинен піклуватися про слабшого. Сила сильного полягає в тому, наскільки він використовує її для служіння іншим. Батьки не просто виховують дітей, забезпечують їжею, одягом, відсилають до школи; вони люблять їх і піклуються про них.
Кожну хвилину потрібно пам’ятати, що треба навчитись прощати, жити в спільноті: потішати самотніх, давати потребуючим. Ми маємо творити добро і боротись зі злом. І якщо деколи відступаємо від цього, то завжди маємо можливість виправитись.