Наприклад: 1. Подніпров'я мені колискою було. (Ле): іменною частиною складеного присудка виступає іменник колискою, а зв'язкою — дієслово було. 2. І ти осталася одна на березі. (Шевч.): іменною частиною є числівник одна, зв'язкою — дієслово осталася. 3. Чорні жилаві руки були наче з заліза. (Коцюб.): іменна частина — наче з заліза, зв'язка — були. Роль зв'язки найчастіше виконує дієслово бути, рідше в значенні зв'язки вживаються дієслова стати, становити, вважатися, здаватися, називатися, лишатися, являти, видаватися та ін. Зв'язка бути (також являти собою і становити) вказує лише на б і час, тоді як всі інші зв'язки, крім цього, вносять у присудок ще й певні смислові відтінки. Порівняймо: Обличчя героїв спокійні були. (Сос.) і Обличчя героїв спокійними стали. В другому реченні показано змінюваність предмета — обличчя.
Відповідь:
1. Надворі прохолодно.
2. Ожеледь.
3. Сніжна гірка.
4. Проїжджа частина вулиці/ проїжджий бік вулиці.
5. Випадковий перехожий.
6. Пішли пішки.
7. Місто знаходиться за сім кілометрів.
8. Вулиця яскраво освітлена.
Пояснення:
Вживання російськомовних слів.
Настали зимові свята, вулиці освітили ліхтарики і навіть ожеледь не псувала настрою.
Тарас запропонував другові покататися на сніговій гірці.
Місто знаходилось за сім кілометрів, а останній автобус поїхав. Їм довелось повертатися пішки.
Надворі прохолодно, тому випадкові перехожі нетерпляче тупцять біля кав*ярні.