Запишіть частки, розподіливши їх у три колонки: 1) модальні; 2)
заперечні, 3) формотворчі.
Хай, нехай, би, не, ні, ані, хіба, чи, невже, що за, що то, ось, от, це, оце, ото,
он, ген, саме, якраз, справді, точно, власне, хоча б, аж, же, таки, уже, мов,
ніби, мовби, годі, бодай, бо, давай.
315. Випишіть «зайву»(лишню) частку в групі.
Так, еге ж, годі. Саме, хай, якраз. Як, мов, нехай. Хай, нехай, ні. Ані, ні, хай.
Лишень, ні, навіть.
316. Відновіть текст, уставивши необхідні частки з довідки. Зробіть
синтаксичний розбір першого речення.
…густим молоком облиті фруктові дерева. …виструнчились у весяному
святковому вбранні вишні, сливи, черешні, груші. І очей від них …одведеш.
…тягне до них, підійдеш, …милуєшся і …намилуєшся. …радість і для
невтомних трудівниць — бджіл. Вони неквапно збирають …нектар.
…перший весняний взяток. А на землі — сила-силенна …справжніх
весняних квітів. Недаром… …місяць зветься квітень (За О. Копиленком).
Довідка: ніби, ось, не, хоча, ото, не, це, таки, справді, вже, же, цей.
318. 1. Перепишіть текст, вставляючи пропущені букви і розкриваючи
дужки.
2. Підкресліть частки. Визначте їх розряд за значенням.
Жи(т,тт)я кожної людини від народже(н,нн)я і до смерті проходить
серед людей. Жодна людина не/існує сама по собі. А формою взаємозв..язку
між людьми є спілкува(н,нн)я. Що ж таке спілкува(н,нн)я? Це обмін
інформацією та досвідом. Кожній людині властива потреба у спілкува(н,нн)і.
Згадайте Робінзона Крузо, що жив на бе(с,з)людному острові й розучився
ро(с,з)мовляти, тому що не/мав з ким спілкуватися. Ми навіть (не)можемо
уявити, яка це велика розкіш — спілкува(н,нн)я.
А чи вміємо ми спілкуватися? Чи завжди ведемо себе правильно в тій
чи іншій ситуації? (З посібника) на пешите писмено порушу

1. Складнопідрядним є речення:

А. Уже й хмара обтрусила рукава, а ліс ще довго переливає сріблясті кульки на долонях листя.

2. Складносурядним є речення:

Г. Холодні зірки мерехтіли в темному небі, і нескінченний Чумацький Шлях простягся у  вічність.

3. Безсполучниковим складним є речення:

Б. І досі сниться: під горою, між вербами та над водою, біленька хаточка стоїть.

4. Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Сонце  заходило...» обрати:

В. і надворі починало вже темніти.

5. Установіть відповідність:

А. Вони читали їм величезні ненаписані книги оповідань, яких ще  

ніколи не знав світ і жоден письменник.  - 3. сладнопідрядне речення

Б. Минула осінь, одвіяла, одхурделила зима, настала бентежна  пора рясту, пора зацвітань та одцвітань.  - 2. безсполучникове складне  речення

В. Якась таємниця, і сум, і вічна неухильність закону почувалися  завжди в цьому падінні плоду.  - 4. просте речення з  однорідними членами

 Д. Вистрілили обидві гармати, та це татар не спинило. - 1. складносурядне речення

6. Установіть відповідність:

А. І тиха осінь, мрійна, яснолиста, несла в серця надію та  тривогу.  - 3. просте речення з відокремленим  означенням

Б. Парубок, плутаючись в догадках, повернув назад, додому.  - 4. просте речення, ускладнене  відокремленою обставиною

Г. Дуже цікаво видиратися на бодню з борошном і дмухати  в те борошно: по сипучій поверхні бігають довгасті ямки,   зривається завірюхою біленький пилок.  - 2. безсполучникове складне речення

Д. Хатні двері вже не зачинялись, і зеленкувато-синій  туман холоду навіки виганяв з усіх кутків житла тепло її  дітей, онуків.  - 1. складносурядне речення

Надто багато питань.

Лексикология (от др.-греч. λέξις — слово, выражение, λόγος — наука, суждение) — раздел лингвистики, изучающий лексику. Лексикология делится на общую и частную. Частная лексикология изучает лексический состав какого-либо конкретного языка[1]. В лексикологии рассматриваются:

слово и его значение

система взаимоотношений слов

история формирования современной лексики

функционально-стилевое различие слов в разных сферах речи

Объектом изучения является слово. Оно изучается также в морфологии и словообразовании. Однако если в них слова оказываются средством для изучения грамматического строя и словообразовательных моделей и правил языка, то в лексикологии слова изучаются для познания самих слов, а также словарного состава языка (лексики). Так как лексика является не просто суммой слов, а определенной системой взаимоотносительных и взаимосвязанных фактов, то лексикология предстает как наука не об отдельных словах, а о лексической системе языка в целом.