До іть Богдану Хмельницькому створити сторінку в одній iз соціальних мереж (на ваш вибір) за критеріями: родина, риси характеру, periziuni погляди, побратими, мрії, перебування, відносини з іноземними державами. Результати роботи представте на загал.
Война Босин[2] (яп. 戊辰戦争 Босин сэнсо:, буквально «Война года Дракона», 1868—1869) — гражданская война между сторонниками Сёгуната Токугава и проимператорскими силами в Японии. Закончилась поражением сил сёгуната, что привело к Реставрации Мэйдзи.
Дата1868—1869МестоЯпонские острова, Японское мореИтогРеставрация прямого императорского правления, ликвидация сёгуната Токугава
3 января 1868 года император Мэйдзи провозгласил реставрацию всей полноты императорской власти. Через семь дней, после того, как сёгун Токугава Ёсинобу объявил о том, что императорская декларация «незаконна», началась война
Войска Ёсинобу атаковали Киото, резиденцию императора. Несмотря на соотношение сил 3:1 и французских военных советников, первая значительная битва возле Тоба и Фусими привела к поражению 15-тысячной армии сёгуна, и Ёсинобу был вынужден бежать в Эдо. Сайго Такамори повёл победоносную императорскую армию на северо-восток Японии, что привело к капитуляции Эдо в мае 1868 года.
После победы Императорское правительство отказалось от политики изоляции от Запада и направило свои усилия на модернизацию и вестернизацию Японии. Многие из бывших лидеров сегуната были помилованы и заняли правительственные посты.
В армиях обеих сторон участвовало около 120 000 человек. Из них погибло около 4000 чел.[1].
Перша світова війна стала переломним етапом в історії. У цей період відбулися незворотні зрушення в соціально-економічному, суспільно-політичному та духовно-культурному розвитку держав, змінилось ставлення до цих процесів у всіх верств населення, і у тому числі жіноцтва. З огляду на це актуальним в історії Першої світової є розкриття проблем «жінка та війна», «жінка та армія», оскільки роль жіноцтва у світових і регіональних війнах до цього часу залишаються майже не вивченими.
Саме у часи Першої світової військова справа перестала бути суто чоловічою. Серед людей, які добровільно йшли на війну, були дівчата і жінки, що отримали професію медичної сестри і працювали в госпіталях по догляду за пораненими. Деякі з них перевдягались у чоловічий одяг і йшли санітарами, щоб допомагати пораненим безпосередньо на полі бою, а з деяких формувались жіночі військові частини діючої армії.
Вроде правельно