Вона — в бруньках блискучих на каштані,
В снігу рудому, у струмках брудних,
Що чистим сріблом грають у тумані.
Мов бруд ніколи й не торкався їх.
Вона — у краплях, що спадають дзвінко Із голих віт, які стрясає птах,
Вона — в підсніжній зелені барвінку,
В сережках на березових гілках.
Прочитайте вірш. Напишіть відповіді на запитання, що нижче приведені.
▼ Яку картинку ви побачили після прочитання вірша?
▼ Чому автор порівнює осінь з малярем? Доведіть свою думку,
▼ Які кольори ви побачили в поетичному творі?
▼Як автор змальовує осінь?
▼Чому літо справляє останній бенкет?
▼Як ви розумієте слово «бенкет» у вірші М. Рильського?
▼ Чи сподобався вам вірш?
▼Розкажіть про сво щодо осені,
▼ Чи така мальовнича осінь у нашому місті?
Подробнее - на -
а) ЛЕСЯ УКРАЇНКА
объяснение :
Так… в кожній країні є спогади раю!
Нема тільки в тебе їх, рідний мій краю!
Були й за гетьманів співці;
З них деякі вічнії співи зложили,
А як їх наймення? і де їх могили,
Щоб скласти хоч пізні вінці!
Цурались вони кучерявої хрії
І вабили очі їм іншії мрії,
Не вів до палацу їх шлях:
Не оди складали, а думи народу,
Не в стансах прославили милої вроду,
А в тихих, журливих піснях…
Ті вічні пісні, ті єдинії спадки
Взяли собі другі поети-нащадки
І батьківським шляхом пішли;
Ніхто їх не брав під свою оборону,
Ніхто не спускався з найвищого трону,
Щоб їм уділяти хвали.
Чоло не вінчали лавровії віти,
Тернів не скрашали ні злото, ні квіти,
Страждали співці в самоті;
На них не сіяли жупани-лудани,
Коли ж на руках їх дзвеніли кайдани,
То вже не були золоті…